- самотньо
- Присл. до самотній. || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
самотньо
Смотреть что такое "самотньо" в других словарях:
самотньо — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
агроманія — ї, ж. Прагнення жити самотньо на природі … Український тлумачний словник
один — одного/, ч.; одна/, одніє/ї і одно/ї, ж.; одно/ і одне/, одного/, с. (мн. одні/, одни/х), числ. кільк. 1) Назва числа 1 і його цифрового позначення. До одного додати два. || Кількість із 1 одиниці. || у знач. ім. оди/н, одного/, ч.; одна/,… … Український тлумачний словник
пустельник — а, ч. Людина, що з релігійних міркувань оселилась у відлюдному місці й відмовилася від спілкування з людьми; самітник. || перен. Людина, що живе самотньо, віддалено від людей, від їхніх турбот … Український тлумачний словник
самотіти — і/ю, і/єш, недок. 1) Бути розташованим, стояти відокремлено, ізольовано від кого , чого небудь. 2) рідко. Жити одиноко, самотньо. || Бути, залишатися без догляду, уваги … Український тлумачний словник
